19 квітня в Болгарії відбудуться дострокові парламентські вибори — вже восьмі з 2021 року. Голосування відбувається на тлі тривалої політичної нестабільності, падіння довіри до інститутів, протестів кінця 2025 року та нового сплеску боротьби навколо теми корупції. За оцінкою ОБСЄ/БДІПЛ, вибори відбуваються в умовах триваючої фрагментації політичного поля та високої поляризації.
Інформаційно-аналітичний центр Experts Club зазначає, що нинішня кампанія особливо важлива для регіону, тому що Болгарія залишається членом ЄС і НАТО, контролює частину західного узбережжя Чорного моря і після вступу до єврозони з 1 січня 2026 року стала ще глибше вбудованою в європейську архітектуру. При цьому саме Софія зараз виглядає однією з найбільш політично вразливих країн Південно-Східної Європи.
Головна інтрига кампанії — чи зможе колишній президент Румен Радев перетворити свою особисту популярність на стійку парламентську більшість. За даними AP, його нова коаліція Progressive Bulgaria підходить до виборів у статусі фаворита і в більшості опитувань отримує понад 30% голосів, випереджаючи найближчого суперника майже на 10 процентних пунктів. У свіжому дослідженні Gallup International Balkan, опублікованому 18 квітня, серед визначених виборців Progressive Bulgaria отримує 30,7%, GERB-UDF — 20,4%, а проєвропейська коаліція Continue the Change — Democratic Bulgaria — 10,4%. Далі йдуть MRF – New Beginning з 10,2% і Vazrazhdane з 6,6%; BSP-United Left знаходиться на межі з 3,9%.
Отже, основні гравці на цих виборах виглядають так. По-перше, це «Прогресивна Болгарія» Румена Радева — нова лівоцентристська коаліція, яка будує свою кампанію на обіцянці зламати «олігархічну модель» і перезапустити управління країною. По-друге, GERB-UDF Бойко Борисова — традиційно сильна правоцентристська сила, яка тривалий час домінувала в болгарській політиці. По-третє, Continue the Change — Democratic Bulgaria, центристський і проєвропейський блок, що робить акцент на антикорупційній програмі. До парламенту також з високою ймовірністю проходять MRF — New Beginning, пов’язана з турецькою меншиною, та націоналістична Vazrazhdane, яку низка європейських джерел характеризує як євроскептичну і проросійську силу.
Попередні результати станом на 12-00, за даними болгарського видання “Дневник” підтверджують лідерство партії Радєва.
Причиною нинішнього голосування став розпад попередньої владної структури. За даними ОБСЄ/БДІПЛ, після виборів у жовтні 2024 року було сформовано уряд меншості на чолі з Росеном Желязковим. Потім рішення Конституційного суду в березні 2025 року змінило розподіл мандатів, коаліція втратила запас міцності, а в грудні 2025 року кабінет пішов у відставку на тлі протестів і звинувачень у корупції. Після безуспішних спроб сформувати новий уряд президентський мандатний цикл завершився провалом, і країна пішла на нові вибори.
Навіть якщо Радев прийде першим, це не означає автоматичної появи стабільного уряду. Адже він уже виключав союз із GERB Борисова та з ДПС, а найбільш логічним потенційним партнером із внутрішнього антикорупційного порядку денного могла б стати коаліція «Continue the Change — Democratic Bulgaria». Але саме тут виникає головний бар’єр: зовнішня політика. Радев засуджує війну, але виступав проти військової допомоги Україні та за відновлення діалогу з Москвою, тоді як проєвропейський блок дотримується значно жорсткішої лінії.
Для регіону це робить болгарські вибори набагато важливішими, ніж звичайна внутрішньополітична кампанія. У разі переконливої перемоги Радева Софія, звісно, не вийде з ЄС і НАТО, але може стати обережнішою і менш передбачуваною в питаннях допомоги Україні, санкційної політики та загальної лінії щодо Росії. Саме тому західні ЗМІ та аналітики розглядають Болгарію як одну з потенційних точок тиску на європейську єдність після змін у політичному ландшафті сусідніх країн.
Окремий фактор ризику — інформаційне середовище. Euronews із посиланням на Центр вивчення демократії пише, що Болгарія залишається однією з найбільш вразливих країн ЄС для зловмисних інформаційних маніпуляцій, а влада навіть залучала механізми ЄС для протидії можливому втручанню та дезінформації перед голосуванням. На цьому тлі особлива увага прикута до націоналістичної партії Vazrazhdane, яка вже фігурувала в суперечках навколо антизахідних і антиєврозонових наративів.
Для Балкан та Чорноморського регіону можливі три основні сценарії. Перший — перемога Радева з подальшим складним, але дієвим коаліційним угодою. У цьому випадку Болгарія може стати більш автономним і менш ідеологічно проєвропейським гравцем, що посилить невизначеність для України та ускладнить координацію всередині ЄС з питань безпеки. Другий — перемога без можливості сформувати уряд. Тоді Болгарія ризикує знову увійти в цикл недовговічних формул влади та тимчасових урядів, що послабить її роль у регіональних проєктах та в чорноморській політиці. Третій — слабший результат фаворита і спроба традиційних проєвропейських сил сформувати альтернативну коаліцію. Такий варіант виглядав би найбільш комфортним для Брюсселя, але поки що не вважається базовим сценарієм.
Як повідомляє Fixygen, ПрАТ «Будтранс» 30 квітня 2026 року має намір провести загальні збори акціонерів. Відповідне повідомлення про збори, а також супутні документи для участі та голосування компанія розмістила на своєму корпоративному сайті. ПрАТ «Будтранс» зареєстровано в Києві, працює у формі приватного акціонерного товариства і, згідно з даними відкритих реєстрів, засновано 13 листопада 1998 року. Розмір статутного капіталу компанії становить 527,3 тис. грн. Керівником товариства вказано Олександра Григоровича.
Основний вид діяльності компанії в держреєстрі — будівництво житлових і нежитлових будівель. Серед додаткових напрямків зазначені вантажний автомобільний транспорт, оренда та експлуатація нерухомості, виробництво металевих дверей і вікон, а також будівельних металоконструкцій.
За даними Opendatabot, найбільшим акціонером товариства з великою часткою є Олександр Григорович, якому належить 75,4352% акцій. У реєстровій інформації власники також позначені формулюванням «акціонери згідно з реєстром».
Згідно з даними відкритих реєстрів, у 2025 році виручка ПрАТ «Будтранс» склала 7,17 млн грн, чистий прибуток — 141,5 тис. грн, активи на кінець року — 695,1 тис. грн. Роком раніше дохід компанії становив 4,94 млн грн, а чистий прибуток — 156 тис. грн.
https://www.fixygen.ua/news/20260418/budtrans-provede-zbori-aktsioneriv-30-kvitnya.html
Як повідомляє Сербський Економіст, США надали сербській нафтовій компанії NIS новий 60-денний виняток із санкційного режиму, що дозволить їй продовжити операційну діяльність щонайменше до середини червня. Про продовження ліцензії повідомила міністр гірничодобувної промисловості та енергетики Сербії Дубравка Джедович-Ханданович. Йдеться про дозвіл OFAC, який зберігає можливість імпорту сирої нафти для NIS і знижує ризик перебоїв у роботі нафтопереробної інфраструктури країни.
Для Сербії це рішення має не тільки енергетичне, а й макроекономічне значення. NIS управляє єдиним нафтопереробним заводом у країні — у Панчево, а тому чергове продовження ліцензії знижує ризики для внутрішнього паливного ринку, логістики та цінової стабільності.
Паралельно тривають переговори про продаж російської частки в NIS угорській MOL. За даними Reuters, Вашингтон встановив крайній термін для завершення угоди на 22 травня. Белград розраховує, що зміна влади в Угорщині не зірве процес, однак остаточна угода поки що не оформлена.
Власницька структура NIS залишається ключовою причиною санкційного тиску. За даними публікації, 45% акцій компанії належить «Газпром нафті», ще 11,3% пов’язані з «Газпромом», тоді як Сербія володіє майже 30%, решта перебуває у міноритаріїв. Саме вихід російських структур з капіталу NIS США розглядають як умову для сталого врегулювання ситуації.
Для сербської економіки нинішня відстрочка означає виграш часу, але не остаточне вирішення проблеми. Поки угода з MOL не укладена, NIS і весь нафтовий сектор країни залишаються залежними від тимчасових ліцензій Вашингтона. Це зберігає невизначеність для енергоринку, бюджету та інвестиційного клімату, особливо в частині довгострокового планування поставок і модернізації переробки.
https://t.me/relocationrs/2658
В Україні стартує серія галузевих подій «МЕТРОНОМ», що об’єднає девелоперів, архітекторів та урбаністів для обговорення майбутнього українських міст.
Як повідомили організатори, тема сезону – «Стратегії розвитку міського середовища: я, ти, суспільство».
У межах сезону заплановано проведення низки заходів у різних містах України. Перший захід відбудеться 23 квітня у Києві на локації «Освіторія».
Наступна подія запланована на 20 травня у Львові, локація наразі уточнюється. Крім того, 21-22 травня у Львові відбудеться BUDArena Expo – виставка та форум.
Далі заходи серії пройдуть 11 червня у Дніпрі та 1 липня в Одесі. Локації для цих подій будуть повідомлені додатково.
Організатори також анонсували розширення географії проєкту. Зокрема, найближчим часом заходи «МЕТРОНОМ» планується провести в Ужгороді та Рівному, дати і місця проведення наразі уточнюються.
Серія подій «МЕТРОНОМ» позиціонується як професійний майданчик для діалогу між учасниками ринку девелопменту, архітектурної спільноти та урбаністами щодо підходів до розвитку міського середовища в Україні.
Інформаційним партнером заходів виступає “Open4business”.
Група компаній «Оліяр» розпочала реалізацію нового напряму діяльності та запустила у Львівській області птахофабрику з виробництва харчових яєць проектною потужністю 2,3 млн голів птиці, повідомив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук на своїй сторінці у Facebook у п’ятницю.
“Для компанії птахівництво – це новий досвід. Проект передбачає роботу 20 пташників, цеху сортування, фасування та складу зберігання. При повній потужності комплекс вироблятиме понад 2 млн яєць на добу, що має стратегічне значення для продовольчої безпеки України», – зазначив голова відомства за підсумками візиту на підприємство спільно з Генеральним інспектором нідерландського управління NVWA Герардом Баккером.
За словами Ткачука, на підприємстві реалізовано перший етап будівництва, де вже утримується понад 100 тис. голів птиці. Для порівняння він навів приклад Нідерландів, де ферму такого масштабу вважають великим промисловим об’єктом.
Особливістю комплексу є використання безкліткової вольєрної багатоярусної системи утримання, яка відповідає європейським стандартам добробуту тварин. Обладнання оснащене автоматизованими системами видалення посліду та транспортування яєць.
“Дуже важливо, що новий бізнес відразу орієнтується на європейські вимоги. Це не тільки забезпечує належний фізіологічний стан птиці та якість продукції, але й відкриває шлях до експорту, зміцнюючи позиції України на міжнародних ринках», – підкреслив Ткачук.
Він додав, що сучасні системи автоматизації дають можливість мінімізувати людський фактор і здійснювати ефективний ветеринарно-санітарний контроль.
Група компаній «Оліяр» заснована у 2003 році в с. Ставчани (Львівська обл.). Спеціалізується на виробництві рослинних олій та шротів, фосфатидних концентратів і жирних кислот. Виробничі потужності включають заводи з переробки насіння соняшнику потужністю 1200 тонн/добу, ріпаку – 1000 тонн/добу та бобів сої – 880 тонн/добу. Комплекс має цех рафінації 350 тонн/добу олії та лінію переробки соняшникового макухи потужністю 650 тонн/добу. Для зберігання сировини використовується елеватор місткістю 43 тис. куб. м.
Продукція під торговими марками «Майола», «Родинна», «Соняшна» та «Оліяр» експортується до ЄС, Близького Сходу, Африки, США та Канади. Компанія також надає послуги з виробництва продукції під власними торговими марками (Private label) для роздрібних мереж.
За даними Opendatabot, чистий прибуток компанії за підсумками 2025 року скоротився на 56% – до 268,19 млн грн, тоді як дохід зріс на 33,8% – до 12,50 млрд грн.
Активи збільшилися на 41% – до 13,23 млрд грн, зобов’язання зросли майже вдвічі – до 7,24 млрд грн.
Виробництво сталі в Китаї в березні знизилося на 6,3% порівняно з тим самим місяцем минулого року — до 87,04 млн тонн, за даними Державного статистичного управління країни. У першому кварталі виробництво сталі скоротилося на 4,6% і становило 247,55 млн тонн.
Експорт сталі в березні знизився на 12,6% і склав 9,13 млн тонн, за три місяці – на 9,9%, до 24,71 млн тонн.
Випуск чавуну минулого місяця зменшився на 3,3% – до 73,28 млн тонн. У січні-березні він скоротився на 2,9% – до 210,98 млн тонн.
Виробництво сталевої продукції в березні знизилося на 2,3% – до 130,98 млн тонн, у першому кварталі – на 1,7%, до 351,44 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року виробництво сталі в КНР знизилося на 4,4% – до 960,81 млн тонн, що стало мінімальним обсягом за сім років.
