Цього тижня президент Китаю відвідає Францію, Сербію та Угорщину. Його поїздка припадає на час напружених відносин з багатьма європейськими країнами через торгівлю і звинувачення в китайському шпигунстві.
Президент Китаю Сі Цзіньпін цього тижня вперше за останні п’ять років відвідає Європу, зупиняючись у Франції, Сербії та Угорщині.
Поїздка пана Сі припадає на час напруженості у відносинах з багатьма європейськими країнами через підтримку Китаєм Росії на тлі війни в Україні, його торговельну політику та очевидну шпигунську діяльність. Ця поїздка також стане випробуванням для Європи, яка намагається балансувати між Китаєм і Сполученими Штатами.
Сі сподівається запобігти торговельній війні з Європейським Союзом на тлі зростаючих суперечностей щодо експорту китайських електромобілів та обмеження доступу європейських компаній на китайський ринок. Сі також заохочуватиме президента Франції Еммануеля Макрона прагнути більшої автономії від США, щоб послабити глобальне домінування Вашингтона.
Ось що ми знаємо про поїздку пана Сі, яка розпочалася в неділю.
Яке значення має маршрут пана Сі?
Експерти кажуть, що три країни, які відвідає пан Сі, в тій чи іншій мірі підтримують прагнення Китаю переглянути світовий порядок. Всі вони в тій чи іншій мірі ставлять під сумнів післявоєнний світовий порядок, встановлений Америкою, і прагнуть зміцнити зв’язки з Пекіном.
Угорщина має тісні зв’язки з Китаєм і прагне залучити китайські інвестиції в такі галузі, як виробництво електромобілів та акумуляторів, оскільки китайські виробники розширюють свою діяльність за межами Азії. Сербія також має теплі відносини з Пекіном і залучила мільярди доларів китайських інвестицій.
Першою зупинкою пана Сі буде Франція, де пан Макрон нещодавно заявив, що Європа «ніколи не повинна бути васалом Сполучених Штатів», і перетворив Францію на міст між Глобальним Півднем і західними державами.
Незважаючи на успіхи Пекіна, пан Макрон заявив, що він залишається ближчим до свого союзника, Сполучених Штатів, ніж до Китаю.
«Я вважаю за краще вибирати свої відносини зі Сполученими Штатами, з Китаєм, а не нав’язувати їх мені однією з двох сторін, яка або штовхає мене в один бік, або тягне в інший», – сказав він в інтерв’ю виданню The Economist. При цьому він додав. «Цілком зрозуміло, що ми не є рівновіддаленими. Ми союзники американців».
Напередодні візиту пана Сі китайські дипломати висловлювали сподівання, що зв’язки між Францією і Китаєм займуть провідну роль у відносинах Китаю із Заходом.
У понеділок у Парижі на переговорах з Сі і Макроном візьме участь Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії, виконавчого органу ЄС, яка буде присутня на переговорах з паном Сі і паном Макроном.
Цей рік також є символічним для Китаю і трьох країн.
Це 60-та річниця дипломатичних відносин між Китаєм і Францією та 75-та річниця дипломатичних відносин з Угорщиною.
Цього року також виповнюється 25 років з часу бомбардування НАТО китайського посольства в Белграді, Сербія, під час війни в Косові, в результаті якого загинуло троє китайських журналістів і яке викликало гнівні протести біля посольства США в Пекіні. Китайські офіційні особи продовжують вказувати на бомбардування як на ознаку агресії НАТО і приклад того, чому Росія мала рацію, відчуваючи загрозу, перш ніж прийняти рішення про вторгнення в Україну.
Коли пан Сі востаннє відвідував Європу?
Востаннє пан Сі відвідував Європу в 2019 році, до пандемії коронавірусу, після чого він провів час у Китаї, вперше покинувши кордони країни восени 2022 року.
Поїздка 2019 року включала барвисту церемонію в Римі на честь участі Італії в глобальному інфраструктурному проєкті Китаю «Пояс і шлях», який має на меті розширити вплив Китаю за кордоном. Франція розстелила червону доріжку для пана Сі в Парижі і підписала більше десятка комерційних і державних контрактів на мільярди євро, хоча пан Макрон попередив, що «Китай грає на наших розбіжностях» і що «період європейської наївності закінчився».
Пан Сі також відвідав Грецію, де пообіцяв підтримку цій країні в її боротьбі з Великою Британією за скульптури Парфенону, відомі як Елгінські мармури.
Як розвиваються відносини між Європою і Китаєм?
З часу останнього візиту пана Сі у відносинах між Китаєм і більшою частиною Європи спостерігається зростаючий розрив. Пандемія коронавірусу, зближення Пекіна з Росією і репресії проти етнічних меншин, а також різке зростання китайського експорту викликали негативну реакцію проти Китаю в багатьох європейських країнах.
За останні роки Китай в п’ять разів збільшив поставки автомобілів на зовнішні ринки, а Європейський Союз останнім часом зайняв більш конфронтаційну позицію щодо торговельних практик Китаю. Влада ЄС розпочала розслідування, яке може призвести до обмеження експорту китайських сонячних панелей, і зробила попередні кроки для обмеження торгівлі китайськими товарами, включаючи електромобілі, вітрогенератори та медичне обладнання.
Італія також заявила Китаю, що більше не братиме участі в його ініціативі «Пояс і шлях», а минулого місяця протягом тижня шістьом особам в Європі були пред’явлені звинувачення у шпигунстві на користь Китаю, що свідчить про посилення заходів боротьби з китайським шпигунством.
Водночас європейські країни мають різні погляди на те, як взаємодіяти з Пекіном і скористатися економічними можливостями, а деякі побоюються запровадження європейських тарифів.
Пан Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц також вважають, що вплив Китаю матиме вирішальне значення для припинення війни в Україні.
Страхова група “ТАС” (Київ) за січень-березень 2024 року виплатила за укладеними договорами страхування відшкодувань на суму 465,89 млн грн, що на 50,8% більше, ніж за аналогічний період попереднього року.
Як повідомляється на сайті страховика, понад чверть його виплат (27,54%, або 128,31 млн грн) за підсумками першого кварталу припало на КАСКО, що на 33% перевищує відповідний показник за аналогічний період минулого року, 35,46%, або 165,21 млн грн, – на ОСЦПВ (+40,1%), 18,91%, або 88,12 млн грн, – на добровільне медичне страхування (+62,6%).
Водночас за договорами страхування майна компанія за звітний період виплатила 2,8 млн грн відшкодувань – на 38,3% більше, ніж за перші три місяці минулого року.
Обсяг виплат за іншими договорами страхування склав 10,92 млн грн, що на 30,9% перевищує відповідний показник за аналогічний період 2023 року.
СГ “ТАС” зареєстрована 1998 року. Є універсальною компанією, що пропонує клієнтам понад 80 видів страхових продуктів з різних видів добровільного та обов’язкового страхування. Має розгалужену регіональну мережу: 28 регіональних дирекцій і філій та 450 офісів-продажів по всій території України.
1 286 адреса масової реєстрації компаній нині існує в Україні, за даними Єдиного державного реєстру (ЄДР). Більшість з них перебуває у Києві, на Харківщині та Одещині. Найбільше бізнесів за однією адресою зафіксовано у столиці — понад 2 тис. компаній.
Понад 140 тис. компаній зареєстровані на адресах масової реєстрації в Україні. Такими адресами Опендатабот визначає місця, де зареєстровано більш ніж 50 різних підприємств. Перевірка адреси на масову реєстрацію допоможе уникнути шахрайства та потенційно ненадійних бізнесменів.
Слідкуємо за інформацією на сторінці Реєстру місць масової реєстрації юридичних осіб
Найбільше компаній за такими адресами зафіксовано у Києві – понад 101 тис., або 71,8% від загальної кількості. У трійцю потрапили також Харківська та Одеська області – понад 8 тис. (6,3%) та 5 тис. (4,1%) відповідно.
Ті ж самі регіони лідують й за кількістю адрес. У Києві компанії масово реєструються за 815 адресами (63,4%), на Харківщині та Одещині – 105 (8,2%) та 65 (5,1%) відповідно.
Найбільше компаній на одному місці зареєстровано у столиці: на вулиці Мельникова, 12. Це юридична адреса 2 363 компаній, з яких 1 978 активних і 385 неактивних.
Реєстрацію місцезнаходження компанії за адресами масової реєстрації можна віднести до її негативних характеристик при плануванні співпраці з такою компанією, вважає арбітражний керуючий Денис Лихопьок.
“У своїй практиці я стикався з непоодиноким явищем, що місцезнаходженням компанії-банкрута виявляються саме місця масової реєстрації.
Зокрема, така перереєстрація найчастіше відбувається за ініціативою керівників та власників бізнесів, які намагаються уникнути фінансової відповідальності напередодні відкриття справ про банкрутства. Іноді, такий розвиток подій може плануватися навіть від початку діяльності такої компанії”, — коментує Денис Лихопьок, адвокат, арбітражний керуючий, член Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих, фахівець з питань банкрутства.
Міжнародне рейтингове агентство S&P Global Ratings підвищило довгострокові рейтинги Туреччини в іноземній і національній валюті до «B+» з «B».
Прогноз рейтингів – «позитивний», йдеться у прес-релізі S&P.
«Ми очікуємо, що після муніципальних виборів, які відбулися в країні, влада Туреччини і далі наполегливо боротиметься з інфляцією завдяки посиленню грошово-кредитної політики та поступовій бюджетній консолідації», – зазначають експерти агентства.
S&P прогнозує зниження дефіциту рахунку поточних операцій Туреччини в наступні два роки одночасно з ослабленням інфляції та уповільненням доларизації економіки. При цьому аналітики агентства вважають, що темпи інфляції в країні залишаться двозначними аж до початку 2028 року.
Центробанк Туреччини, ймовірно, утримуватиме ключову відсоткову ставку на поточному рівні в 50% до кінця 2024 року, зазначають у S&P.
«Ми можемо знову підвищити рейтинг Туреччини, якщо платіжний баланс країни продовжить поліпшуватися, інфляція сповільниться, а внутрішні заощадження в турецьких лірах зростуть, що дасть змогу країні відновити валютні резерви», – ідеться в прес-релізі агентства.
S&P може змінити прогноз рейтингів Туреччини на «стабільний» у разі збільшення тиску на фінансову стабільність країни або держбюджет, наприклад, якщо ослаблення ліри не вдасться зупинити, або в разі відмови влади від заходів стримування інфляції.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили детальний відеоаналіз того, як розвивається в Туреччині економічне і політичне життя, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/SUqOMFI5HbI?si=uEIZZOORj65VElUQ
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Національний банк України (НБУ), враховуючи останні теракти Росії проти енергетичної інфраструктури, закладає в макропрогноз дефіцит електроенергії в середньому на рівні приблизно 5% у 2024-2025 роках, оцінюючи водночас імпорт е/е в $0,8 млрд у 2024 році та $0,6 млрд у 2025 році.
«Якщо не буде нових значних руйнувань, за оцінками НБУ, дефіцит е/е навіть з урахуванням імпорту та часткового відновлення/встановлення нових генеруючих потужностей становитиме 5-7% у середньому протягом ІІ-IV кварталів 2024 року», – ідеться у квітневому інфляційному звіті НБУ, оприлюдненому днями.
Це означає як обмеження споживання для домогосподарств, так і для промисловості. Через нерівномірність споживання протягом доби в пікові години дефіцит може сягати 25-30% і бути вищим в енергодефіцитних регіонах, пояснив Нацбанк.
«Дефіцит зберігатиметься і 2025 року (в середньому 7% у I кварталі та по 3% до кінця року)», – вважають його експерти.
Згідно зі звітом, виникнення значного дефіциту е/е ймовірне вже у ІІ кварталі 2024 року зі зниженням водопілля та потребою в ремонтах блоків АЕС. Надалі дефіцит е/е може збільшитися зі зростанням споживання влітку та в опалювальний сезон.
Нацбанк нагадав, що інтеграція енергосистеми України з європейською дає змогу залучати імпортну потужність в обсязі 1,7 ГВт (згідно з дозволом ENTSO-E), яка використовується для компенсації тимчасового дефіциту генеруючих потужностей у пікові години споживання, а також для балансування енергосистеми. Однак через значні коливання споживання, зокрема в сусідніх країнах, потужність імпорту, ймовірно, буде меншою за максимальний обсяг. Крім того, можливості покриття імпортом обмежені через дисбаланси в мережах, зокрема низьку пропускну спроможність в окремих регіонах через значні пошкодження.
Вказується, що ризик посилення атак Росії на енергетичну інфраструктуру залишається високим як для виробничих, так і для розподільчих потужностей. У разі подальших руйнувань темпи зростання ВВП будуть меншими, ніж у базовому сценарії (3% у 2024 році та 5,3% у 2025 році), а зростання цін – вищим через збільшення витрат унаслідок використання дорожчих джерел енергопостачання.
«Однак рівень готовності бізнесу та населення до потенційних відключень е/е є вищим, ніж у 2022-2023 рр., що обмежуватиме негативний вплив дефіциту е/е на економіку», – зазначив НБУ.
Ціни на нафту підвищуються в понеділок після максимального з лютого падіння за підсумками попереднього тижня.
Вартість липневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 8:10 кв становить $83,25 за барель, що на $0,29 (0,35%) вище, ніж на закриття попередніх торгів. У п’ятницю ці контракти подешевшали на $0,71 (0,9%), до $82,96 за барель.
Ф’ючерси на нафту WTI на червень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зросли в ціні до цього часу на $0,3 (0,38%), до $78,41 за барель. За підсумками попередніх торгів вартість контрактів зменшилася на $0,84 (1,1%), до $78,11 за барель.
За підсумками тижня Brent подешевшала на 6%, WTI – майже на 7%.
Тиск на ринок минулого тижня чинили дані про зростання запасів у США і сигнали зниження попиту, а також деяке послаблення побоювань, пов’язаних із можливістю скорочення поставок нафти з Близького Сходу.
Трейдери вважають, що на тлі істотного зниження цін країни ОПЕК+ будуть і далі обмежувати видобуток. Більшість трейдерів і аналітиків, опитаних агентством Bloomberg, очікують, що країни альянсу, які дотримуються добровільного обмеження видобутку, продовжать чинні заходи до кінця поточного року.
Saudi Aramco минулими вихідними повідомила, що підніме ціни на нафту для азіатських покупців у червні. Вартість основного сорту, що поставляється в Азію, – Arab Light – збільшиться на $0,9 за барель. У результаті, він коштуватиме на $2,9 більше, ніж кошик нафти Оману і Дубая, йдеться в повідомленні Saudi Aramco.
