Середня заробітна плата штатних працівників у липні 2025 року склала 26 499 грн, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За даними статвідомства, найвищий рівень середньої зарплати у минулому місяці зафіксовано у Києві – 40 546 грн, найнижчий у Чернівецькій області – 19 202 грн.
Середня заробітна плата у липні 2025 року у сфері інформації та телекомунікацій склала 67 222 грн, фінансової та страхової діяльності – 55 994 грн, професійної, наукової та технічної діяльності – 34 068 грн, державному управлінні й обороні – 33 896 грн, у сфері оптової та роздрібної торгівлі – 31 424 грн, у промисловості – 29 063 грн, на підприємствах транспорту, поштової та кур’єрської служб – 26 612 грн, у сфері операцій з нерухомістю – 22 6987 грн, у будівництві – 22 775 грн
Середньооблікова кількість штатних працівників в Україні у липні 2025 року налічувала 5,368 млн осіб.
Фонд оплати праці усіх працівників у липні 2025 року складав 150,361 млрд грн, штатних – 142,233 млрд грн.
Держстат нагадує, що дані наведено без урахування тимчасово окупованих територій Російською Федерацією та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.
Агропромхолдинг “Астарта”, найбільший виробник цукру в Україні, в січні-червні 2025 року переробив 123 тис. тонн сої, що відповідає минулорічному показнику, йдеться у звіті агрохолдингу оприлюдненому на Варшавській фондовій біржі в п’ятницю.
Згідно з оприлюдненими даними, виручка сегменту в першому півріччі 2025 року знизилася на 6% у річному обчисленні до EUR55 млн, експорт забезпечив 91% (+5 в.п. у річному обчисленні) цієї виручки.
Валовий прибуток сегменту переробки сої знизився на 41% у річному обчисленні до EUR12 млн. Рентабельність валового прибутку становить до 21% у першому півріччі 2025 року проти 33% у першому півріччі 2024 року, що в “Астарті” пояснили підвищенням собівартості реалізованої продукції. EBITDA за перше півріччя 2025 року склала EUR7 млн (-58% у річному обчисленні), при цьому рентабельність EBITDA скоротилася з 28% до 13% у першому півріччі 2025 року.
Реалізація інвестиційного проєкту з будівництва заводу по виробництву соєвого протеїнового концентрату, за інформацією агрохолдингу, іде за графіком. Запуск виробництва заплановано на 2026 рік.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” у 2024 році збільшила чистий прибуток на 34,5% – до EUR83,25 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 1,1% – до EUR612,15 млн.
В першому кварталі цього року виручка агрохолдингу впала на 24.9% – до EUR124,58 млн, тоді як чистий прибуток – на 28,8%, до EUR6,42 млн.
Збори акціонерів 12 червня цього року затвердили виплату дивіденди за 2024 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, що відповідає показникам попередніх двох років.
Другий за величиною український оператор мобільного зв’язку “ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU) за І півріччя 2025 року скоротив чистий прибуток на 13% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 1,705 млрд грн, тоді як його виручка зросла на 15% – до 13,518 млрд грн.
“Основними факторами зростання, як і раніше, є розвиток фіксованого бізнесу, збільшення обсягів користування дата послугами та кількості інтернет-користувачів і, відповідно, доходів від послуг – як мобільного, так і фіксованого зв’язку”, – йдеться у фінансовому звіті компанії в п’ятницю.
Згідно із ним, зменшення чистого прибутку спричинене додатковими витратами, пов’язаними з відтермінуванням виплат за єврооблігаціями на два роки, а також зростанням витрат на обслуговування боргу через підвищення процентної ставки у 1,5 рази відповідно до нових умов реструктуризації.
Як повідомлялося, у січні-березні 2025 року виручка зросла на 14% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 6,59 млрд грн, тоді як чистий прибуток впав на 24% – до 697 млн грн.
“Vodafone Україна” зазначає, що показник OIBDA у першому півріччі 2025 року зріс на 12% порівняно з І півріччям 2024 року – до 7,17 млрд грн, а маржа OIBDA знизилася на 1,7 відсоткових пункти у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до 53,1%.
Компанія наголосила, що у першому півріччі збільшила інвестиції на 66% порівняно з аналогічним періодом 2024 року, вклавши понад 3,5 млрд грн у критичну інфраструктуру, а загалом за 3,5 років повномасштабної війни інвестиції досягли в Україні майже 19 млрд грн.
В структурі інвестицій у першому півріччі цього року 51% складають будівництво та відновлення мережі, а також підготовка її до роботи у блекаути, 31% – утримання мережі, 11% – розвиток фіксованого зв’язку, 4% – на програму обміну біллінгом.
Зазначається, що чистий борг компанії на середину цього року складав 13,65 млрд грн: 23,55 млрд грн валового боргу, з яких 12,43 млрд грн за євробондами, проти 9,9 млрд грн вільних грошових коштів, враховуючи й ОВДП.
Також “Vodafone Україна” зауважила, що у липні-серпні 2025 року виплатила дивіденди на загальну суму 97 млн грн.
Згідно зі звітом, за другий квартал 2025 року відбулося зменшення кількості клієнтів на 3,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 15,4 млн, проте ARPU (середній дохід на одного користувача на місяць) збільшився на 18,5% – до 136 грн.
У Vodafone заявили, що вперше в Україні впровадили інноваційну технологію енергозбереження – Powerstar 2.0, засновану на штучному інтелекті, а також розпочали підключення мобільних базових станцій через пасивні оптичні мережі xPON (1/10 Gigabit/s Passive Optical Network), що має дозволити відносно швидко переходити на нові технології мобільного зв’язку – 5G, а в перспективі і 6G.
Крім того, розпочато модернізацію телеком інфраструктури оператора фіксованого зв’язку “Фрінет”, який входить до групи з серпня 2023 року: заміна FTTB мережі на GPON, що забезпечить клієнтам до 72 годин автономної роботи і надасть в 10 разів вищу швидкість інтернету.
Також зазначається, що з травня 2025 року “Vodafone Україна” отримала і почала використовувати радіочастоти 1940–1945/2130–2135 МГц, які раніше належали оператору “ТриМоб”, що дозволило підвищити ефективність використання спектру та зміцнити ємність мережі.
Згідно з фінзвітністю, у серпні 2025 року Група зобов’язалася взяти участь у спільному проекті, який передбачає будівництво нової системи підводних кабелів через Чорне море, що з’єднає Україну з міжнародним транзитним маршрутом між Європою та Азією. Система з’єднає Болгарію, Україну, Грузію та Туреччину, а її завершення очікується протягом п’яти років. Загальна вартість, яку понесе група, оцінюється в EUR65 млн.
“Vodafone Україна” з грудня 2019 року входить до складу NEQSOL Holding.
У Грузії набудуть чинності нові правила, які скасовують можливість працювати без дозволу для громадян країн з безвізовим режимом. З 2026 року для легального працевлаштування буде потрібно отримати дозвіл на роботу та відповідну посвідку на проживання, повідомляє телеграм-канал Сербський економіст.
Парламент країни 26 червня прийняв поправки до законів «Про трудову міграцію» та «Про правове становище іноземців». Тепер будь-який іноземець, який не має постійного дозволу на проживання, зобов’язаний буде оформити дозвіл на трудову діяльність, навіть якщо він в’їхав до країни за безвізовим режимом.
Основні зміни
• Безвізовий режим перестає давати право на роботу — він стосується тільки в’їзду і короткострокового перебування.
• Вводяться поняття «трудовий мігрант» і «самозайнятий іноземець» — обидві категорії повинні отримувати дозвіл.
• Роботодавці зобов’язані оформляти документи на іноземних співробітників до їх офіційного виходу на роботу.
Кого торкнеться нововведення?
За даними Geostat, у 2015–2023 рр. офіційно зареєстровано менше 3800 трудових мігрантів, при цьому фактична кількість іноземців, які працюють у країні, значно вища — тільки у 2022–2023 рр. у Грузії залишалося понад 239 000 іноземців. Багато з них працювали нелегально.
Найбільший вплив зміни матимуть на громадян:
• Росії — за різними оцінками, в Грузії проживає від 80 до 120 тисяч росіян, значна частина з яких працює віддалено або в сфері послуг без формального дозволу;
• сусідів Грузії (Вірменія, Азербайджан);
• України;
• Близького Сходу;
• Південної Азії;
• деяких країн Європи та Латинської Америки.
Для росіян, які стали однією з найбільших груп іноземців у Грузії після 2022 року, нові правила можуть призвести до необхідності масового оформлення трудових дозволів. В іншому випадку існує ризик штрафів і неможливості продовжити діяльність.
Реформа спрямована на легалізацію ринку праці та захист прав громадян Грузії. Вона закриває лазівку, що дозволяє іноземцям працювати за безвізовим режимом, і створює нові правові рамки для десятків тисяч людей. Особливо помітно це торкнеться громадян РФ і країн СНД, які в останні роки складають основне ядро іноземної присутності в економіці Грузії.
Джерело: https://t.me/relocationrs
Китай сделал новый шаг в гонке за лидерство в технологиях связи будущего. Учёные из Пекинского университета и Городского университета Гонконга разработали первый в мире универсальный 6G-чип, который способен обеспечивать скорость передачи данных более 100 Гбит/с и работать на любых частотах в диапазоне от 0,5 до 115 ГГц. Об этом сообщили издания South China Morning Post и Interesting Engineering со ссылкой на публикацию в журнале Nature.
Устройство размером с палец (11×1,7 мм) позволяет скачать, например, 8K-видео объёмом 50 ГБ за считанные секунды.
Модем использует фотонно-электронную архитектуру, что позволяет объединить разные частотные диапазоны в единую систему.
Разработка решает ключевую проблему будущих сетей 6G — фрагментацию спектра. Сейчас оборудование создаётся отдельно под «низкие», «средние» и «миллиметровые» частоты, что усложняет внедрение. Новый чип универсален и может использоваться как в сельской зоне (для покрытия на низких частотах), так и в мегаполисах (для сверхскоростных соединений на высоких частотах).
Ранее в Японии демонстрировались прототипы, передававшие данные со скоростью 100 Гбит/с на ограниченных расстояниях, а в Китае в 2024 году была запущена экспериментальная 6G-сеть. Однако именно китайский универсальный модем впервые охватил весь диапазон частот, что делает его уникальным.
Следующий шаг — интеграция технологии в компактные модули USB-формата и адаптация под смартфоны, базовые станции и устройства интернета вещей. Это приблизит массовое внедрение 6G, которое эксперты ожидают в 2030-х годах.
Китай закрепляет лидерство в развитии 6G, предлагая миру уникальное решение, способное изменить ландшафт мобильных технологий. Прорывной универсальный модем открывает возможности для цифровой революции — от медицины до индустрии развлечений.
Китай зробив новий крок у гонці за лідерство в технологіях зв’язку майбутнього. Вчені з Пекінського університету та Міського університету Гонконгу розробили перший у світі універсальний 6G-чіп, який здатний забезпечувати швидкість передачі даних понад 100 Гбіт/с і працювати на будь-яких частотах у діапазоні від 0,5 до 115 ГГц. Про це повідомили видання South China Morning Post і Interesting Engineering з посиланням на публікацію в журналі Nature.
Пристрій розміром з палець (11×1,7 мм) дозволяє завантажити, наприклад, 8K-відео обсягом 50 ГБ за лічені секунди.
Модем використовує фотонно-електронну архітектуру, що дозволяє об’єднати різні частотні діапазони в єдину систему.
Розробка вирішує ключову проблему майбутніх мереж 6G — фрагментацію спектру. Зараз обладнання створюється окремо під «низькі», «середні» і «міліметрові» частоти, що ускладнює впровадження. Новий чіп універсальний і може використовуватися як в сільській зоні (для покриття на низьких частотах), так і в мегаполісах (для надшвидкісних з’єднань на високих частотах).
Раніше в Японії демонструвалися прототипи, що передавали дані зі швидкістю 100 Гбіт/с на обмежених відстанях, а в Китаї в 2024 році була запущена експериментальна 6G-мережа. Однак саме китайський універсальний модем вперше охопив весь діапазон частот, що робить його унікальним.
Наступний крок — інтеграція технології в компактні модулі USB-формату і адаптація під смартфони, базові станції і пристрої інтернету речей. Це наблизить масове впровадження 6G, яке експерти очікують в 2030-х роках.
Китай закріплює лідерство в розвитку 6G, пропонуючи світу унікальне рішення, здатне змінити ландшафт мобільних технологій. Проривний універсальний модем відкриває можливості для цифрової революції — від медицини до індустрії розваг.
